За словами політичного експерта Тараса Чорновола, в історії з екстрадицією Каськіва є кілька доволі промовистих моментів, - про це інформує видання replyua.net з посиланням на допис оглядача в соціальній мережі.
Так, блогер наголошує, що зараз Каськіва, екстрадиції якого з Панами домоглась Генеральна прокуратура, звинувачують не у махінаціях нацагентства, яким він керував ( а там йшла мова про мільярди збитків для держави), а лише в розкраданні семи з половиною мільйонів гривень на рекламній акції. Чорновіл пояснює, що перш ніж кричати «зрада», варто розібратись як так вийшло. Зокрема, по закінченню Майдану провадження, в яких Каськів став головним фігурантом, були порушені по широкому спектру справ. Але як при Яремі, і при Махніцькому рухались вони доволі мляво. Після створення НАБУ Ситник витребував у Генпрокуратури всі справи Каськіва крім однієї – про розтрату (чи то не помітили її, чи то розуміли, що вона до їх компетенції все-таки не належить).
Якби і її забрали в НАБУ, Каськів і сьогодні жив би на віллі на узбережжі Карибського моря. Але саме по цій справі його було екстрадовано. А от стосовно інших справ Каськіву навіть про підозру не повідомили. Більше того, при екстрадиції держава, яка видає, дає згоду на притягнення особи лише до конкретного виду відповідальності за конкретним обвинуваченням. Тобто, зараз Каськіву інші злочини, крім того, за який його видали (розтрата), інкримінувати не можна, а якби НАБУ поворушилось все могло б скластись інакше. Звісно, цю проблему можна виправити, направивши до Панами додатковий запит, але чи буде його сформульовано? Попередня поведінка НАБУ та САП дають підстави для песимізму. Ми знаємо, що керівники цих органів характеризуються якоюсь дивною вибірковою сліпотою – особливо щодо правопорушень тих, хто політично підтримує Ситника (наприклад, так звані єврооптимісти). Власне, це і є відповідь на питання про те, чому не всі корупціонери в Україні тремтять від страху, - наголошує Чорновіл.